- начищати
- -а́ю, -а́єш, недок., начи́стити, -чи́щу, -чи́стиш, док., перех.1) Чистячи, готувати в якій-небудь кількості.2) розм. Добре, старанно чистити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
начищати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
наглянсовувати — ую, уєш, недок., наглянсува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Начищати до блиску … Український тлумачний словник
надраювати — юю, юєш, недок., надра/їти, а/ю, а/їш, док., перех., розм. Начищати, натирати до яскравого блиску … Український тлумачний словник
натирати — а/ю, а/єш, недок., нате/рти, тру/, тре/ш, док., перех. 1) чим і без додатка. Намазуючи, покриваючи чим небудь, розтирати або, тручи, намазувати, покривати чимось. || Натискаючи чим небудь, терти. 2) чим і без додатка. Начищати до блиску, тручи… … Український тлумачний словник
нафабрювати — юю, юєш, недок., нафа/брити, рю, риш, док., перех. 1) Покривати, намазувати косметичною фарбою (фаброю) вуса, бороду. 2) розм. Те саме, що начищати 2) … Український тлумачний словник
начистити — див. начищати … Український тлумачний словник
начищатися — а/юся, а/єшся, недок., начи/ститися, чи/щуся, чи/стишся, док. 1) Добре, старанно чистити себе, свій одяг. 2) тільки недок. Пас. до начищати … Український тлумачний словник
шліфувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2) перен. Удосконалювати, поліпшувати що небудь. ||… … Український тлумачний словник